ІСТОРІЯ МЕДІА

Медіаосвіта з'явилася як інструмент захисту від шкідливий ефектів і трендів медіа.

 Першою країною, яка використала цю прививочну парадигму в Великій Британії в 1930-тих роках. В 1960-тих з заперечення медіа переключилися на заперечення і критику різних видів медіа і популярної культури. Це називали парадигмою популярної культури. В 1980-тих прийшло розуміння, що ідеологічна сила медіа була пов'язана з натуралізацією зображення. Конструйовані повідомлення зникли, тому що підпали під категорію натуральних. Зацікавлення в медіа грамотності пов'язане з споживанням зображень і картинок, що ще називали зображальною парадигмою. В Великій Британії і Австралії медіа грамотність — окремий курс, як частина гуманітарних предметів.

В інших країнах Європи медіа освіта приймала різні форми. В Фінляндії вона ввійшла в перелік предметів середньої школи в 1970 році, а у вищі навчальні заклади — в 1977 році. Але тільки на початку 90-тих цей курс трансформувався в медіа освіту в сучасному розумінні. В Швеції медіа освіта — обов'язкова з 1980 року, а в Данії — з 1979. В усіх Скандинавських країнах на почтку 90-тих медіа освіта відійшла від моралізаторства до дослідницького підходу і поставила учня в центрі. В 1994 році в Данії видано закон, який надавав медіа освіті вагу. Але вона і досі не входить в перелік обов'язкових предметів. Основний наголос в Данії роблять на інформатиці.